Використання карт на уроках історії
Найважливіше завдання сучасної української школи – дати майбутнім громадянам нашої країни глибокі та міцні знання основ науки, виробити вміння й навички застосовувати їх на практиці.
Історія є процесом мислення, що спирається на свідчення з минулого і покликана розвивати уміння його аналізувати та оцінювати. Історія відбувається у двох категоріальних площинах – просторі й часі. І якщо хронології на уроках історії приділяється значна увага, то простір часто залишається поза увагою. Саме тому приділяю велику увагу на уроках історії роботі з історичною картою.
Досвід свідчить, що вивчений матеріал скоро забувається, а сформовані у школі навички учні беруть із собою у реальне життя. Вміння, надбані на уроках історії, саме прийоми роботи, якими оволодівають учні, роблять можливим самостійний критичний підхід до матеріалу, що вивчається.
Окрім основних прийомів мислення ( аналіз, синтез, порівняння ) та загальних прийомів навчальної роботи ( вміння працювати з книгою, складати план та інше ), які застосовуються під час вивчення кожного предмета, потрібно володіти спеціальними прийомами, без яких неможливо вивчати окремі предмети ( робота з історичною картою ).
Під час викладання історії я навчаю учнів користуватися всіма видами історичних карт:
- Настінна історична карта. Слугує демонстраційним матеріалом. З дидактичної точки зору, основне призначення карти – сприяти проведенню оглядових занять або ж використовуватися під час окремих елементів уроку.
- Карта в атласі. Атлас може бути використаний не лише на уроці під час навчання, а також як довідкове джерело.
- Карта в підручнику. Така карта має спрощений вигляд і виступає також ілюстрацією до тексту.
- Карта-схема. З ними не можна довгий час працювати, бо це може призвести до того, що учні так і не навчаться читати друковані карти.
Наводячи найважливіші знання, уміння і навички, що формуються в основній школі, і говорячи про вміння знаходити інформацію, аналізувати , інтерпретувати та оцінювати її, треба розуміти також картографічні вміння та компетенції учнів.
Основна мета оволодіння учнями картографічним вмінням, полягає у тому, щоб на кінець вивчення історії у навчальному закладі учні:
- усвідомили, що природно-географічні умови впливають на перебіг історичних подій;
- наводили приклади впливу природно-географічних умов на побут, заняття ( господарство ), релігійні вірування, суспільний та політичний устрій на різних етапах розвитку людства;
- набули певного досвіду аналізувати карту, як історичне джерело для пояснення історичного процесу.
На уроках історії під час роботи з історичною картою я визначаю, що учні повинні знати:
- назва карти вказує на тему, на основний зміст карти;
- історична карта розповідає про минуле;
- історична карта «накладається» на географічний фон;
- події, що змінюють одна одну, можуть бути зображені одночасно;
- умовні знаки розшифровуються у легенді карти.
Також учні набувають вмінь:
- розпізнавати та називати зображений на карті географічний простір;
- сприймати масштаб;
- порівнювати відстані, розміри території;
- правильно читати інформацію, яка міститься у легенді;
- знаходити на карті та називати позначення;
- знаходити на великих картах територію, яка вивчалась на меншій за розмірами карті;
- передавати зміст карти усно.
Одне з головних завдань роботи з історичною картою, я вважаю, навчити учнів орієнтуватися за картою. Вміння орієнтуватися на історичній карті треба віднести до елементарних просторових компетенцій учнів, а самі процесуальні вміння й навички диференціювати на чотири групи. Якщо ж співвіднести це з конкретними діями, що пропонуються виконати учням, в цілому можна отримати доволі логічну схему організації роботи з історичною картою.
Процесуальні вміння й навички учнів при роботі з історичною картою
Конкретні дії, що пропонується виконати учням
Орієнтація в історичному просторі:
- Знайдіть;
- Покажіть;
- Назвіть.
Зчитування історичної інформації:
- Опишіть;
- Перечисліть
- Розкажіть.
Аналіз-синтез просторово-історичних об’єктів та зв’язків:
- Встановіть
- Порівняйте
Розуміння – осмислення ролі та значення географічного фактора в розвитку історичного процесу
Поясніть
Встановіть закономірність
Без вміння орієнтуватися на карті не може бути ніякої серйозної роботи з картою під час уроку.
Працюючи з картою на уроці історії, показуючи на ній якесь місце, завжди супроводжую показ поясненням, демонстрацією картини, словесним описом ландшафту, клімату, особливостей цієї території. Отже, даю відповідь на запитання: яку роль відіграло географічне розташування цієї місцевості, цього міста, рівнини у світовій історії.
Особливу ефективність має робота учнів із застосуванням карт, що пов’язують вивчений учнями матеріал у попередньому класі з матеріалом, що вивчається в поточному навчальному році, оскільки дозволяє чіткіше простежити зв'язок між історичними явищами і процесами, вивчення яких розділено навчальними курсами по класах.
Отже, історична карта, як і інші засоби навчання, покликана сприяти розв’язанню завдань уроку. Організація роботи з історичною картою на уроках історії вчить учнів самостійно переносити знання в нову ситуацію, бачити нові функції знайомих предметів і головне – доповнювати знання та уявлення про історичні події елементами просторових структур.
Історія є процесом мислення, що спирається на свідчення з минулого і покликана розвивати уміння його аналізувати та оцінювати. Історія відбувається у двох категоріальних площинах – просторі й часі. І якщо хронології на уроках історії приділяється значна увага, то простір часто залишається поза увагою. Саме тому приділяю велику увагу на уроках історії роботі з історичною картою.
Досвід свідчить, що вивчений матеріал скоро забувається, а сформовані у школі навички учні беруть із собою у реальне життя. Вміння, надбані на уроках історії, саме прийоми роботи, якими оволодівають учні, роблять можливим самостійний критичний підхід до матеріалу, що вивчається.
Окрім основних прийомів мислення ( аналіз, синтез, порівняння ) та загальних прийомів навчальної роботи ( вміння працювати з книгою, складати план та інше ), які застосовуються під час вивчення кожного предмета, потрібно володіти спеціальними прийомами, без яких неможливо вивчати окремі предмети ( робота з історичною картою ).
Під час викладання історії я навчаю учнів користуватися всіма видами історичних карт:
- Настінна історична карта. Слугує демонстраційним матеріалом. З дидактичної точки зору, основне призначення карти – сприяти проведенню оглядових занять або ж використовуватися під час окремих елементів уроку.
- Карта в атласі. Атлас може бути використаний не лише на уроці під час навчання, а також як довідкове джерело.
- Карта в підручнику. Така карта має спрощений вигляд і виступає також ілюстрацією до тексту.
- Карта-схема. З ними не можна довгий час працювати, бо це може призвести до того, що учні так і не навчаться читати друковані карти.
Наводячи найважливіші знання, уміння і навички, що формуються в основній школі, і говорячи про вміння знаходити інформацію, аналізувати , інтерпретувати та оцінювати її, треба розуміти також картографічні вміння та компетенції учнів.
Основна мета оволодіння учнями картографічним вмінням, полягає у тому, щоб на кінець вивчення історії у навчальному закладі учні:
- усвідомили, що природно-географічні умови впливають на перебіг історичних подій;
- наводили приклади впливу природно-географічних умов на побут, заняття ( господарство ), релігійні вірування, суспільний та політичний устрій на різних етапах розвитку людства;
- набули певного досвіду аналізувати карту, як історичне джерело для пояснення історичного процесу.
На уроках історії під час роботи з історичною картою я визначаю, що учні повинні знати:
- назва карти вказує на тему, на основний зміст карти;
- історична карта розповідає про минуле;
- історична карта «накладається» на географічний фон;
- події, що змінюють одна одну, можуть бути зображені одночасно;
- умовні знаки розшифровуються у легенді карти.
Також учні набувають вмінь:
- розпізнавати та називати зображений на карті географічний простір;
- сприймати масштаб;
- порівнювати відстані, розміри території;
- правильно читати інформацію, яка міститься у легенді;
- знаходити на карті та називати позначення;
- знаходити на великих картах територію, яка вивчалась на меншій за розмірами карті;
- передавати зміст карти усно.
Одне з головних завдань роботи з історичною картою, я вважаю, навчити учнів орієнтуватися за картою. Вміння орієнтуватися на історичній карті треба віднести до елементарних просторових компетенцій учнів, а самі процесуальні вміння й навички диференціювати на чотири групи. Якщо ж співвіднести це з конкретними діями, що пропонуються виконати учням, в цілому можна отримати доволі логічну схему організації роботи з історичною картою.
Процесуальні вміння й навички учнів при роботі з історичною картою
Конкретні дії, що пропонується виконати учням
Орієнтація в історичному просторі:
- Знайдіть;
- Покажіть;
- Назвіть.
Зчитування історичної інформації:
- Опишіть;
- Перечисліть
- Розкажіть.
Аналіз-синтез просторово-історичних об’єктів та зв’язків:
- Встановіть
- Порівняйте
Розуміння – осмислення ролі та значення географічного фактора в розвитку історичного процесу
Поясніть
Встановіть закономірність
Без вміння орієнтуватися на карті не може бути ніякої серйозної роботи з картою під час уроку.
Працюючи з картою на уроці історії, показуючи на ній якесь місце, завжди супроводжую показ поясненням, демонстрацією картини, словесним описом ландшафту, клімату, особливостей цієї території. Отже, даю відповідь на запитання: яку роль відіграло географічне розташування цієї місцевості, цього міста, рівнини у світовій історії.
Особливу ефективність має робота учнів із застосуванням карт, що пов’язують вивчений учнями матеріал у попередньому класі з матеріалом, що вивчається в поточному навчальному році, оскільки дозволяє чіткіше простежити зв'язок між історичними явищами і процесами, вивчення яких розділено навчальними курсами по класах.
Отже, історична карта, як і інші засоби навчання, покликана сприяти розв’язанню завдань уроку. Організація роботи з історичною картою на уроках історії вчить учнів самостійно переносити знання в нову ситуацію, бачити нові функції знайомих предметів і головне – доповнювати знання та уявлення про історичні події елементами просторових структур.
Автор матеріала
Коментарі