Розвиток талановитої особистості за допомогою естетичного виховання.

Естетичне виховання.

Одним із чинників всебічного гармонійного розвитку особистості є її естетичне виховання.

Естетичне виховання - складова частина виховного процесу, безпосередньо спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності людини.

У процесі естетичного виховання важливо навчити учнів розуміти й сприймати красу. Спостерігаючи прекрасне, людина не може бути байдужою, вона переживає, відчуваючи любов або ненависть до спостережуваного. Тому важливо, щоб діти вміли розрізняти справді красиве і потворне.

В естетичному вихованні школярів використовують різні джерела:

а) твори образотворчого мистецтва. Під час спостереження картини або скульптури, яка відображає життя людини, природи, в дитини розвивається не лише сприйняття, а й фантазія: вона мислить, уявляє, "домальовує" зображене, бачить за картиною події, образи, характери;

б) музику, яка, відображаючи дійсність за допомогою мелодій, інтонацій, тембру, впливає на емоційно-почуттєву сферу людини, на її поведінку;

в) художню літературу. Головним виразником естетики в літературі є слово;

г) театр, кіно, телебачення, естрада, цирк. Цінність їх у тому, що, крім змістової частини, вони об'єднують у собі елементи багатьох видів мистецтв (літературу, музику, образотворче мистецтво, танець); ґ) поведінку і діяльність школярів. Достойні вчинки учнів, успіхи в навчанні, праці, спортивній, громадській, художній діяльності повинні стати предметом обговорення з естетичних позицій;

д) природу, її красу в розмаїтті та гармонії барв, звуків, форм, закономірній зміні явищ, які мають місце в живій і неживій природі; е) факти, події суспільного життя. Героїчні вчинки людей, краса їхніх взаємин, духовне багатство, моральна чистота й фізична досконалість часто є предметом обговорення з учнями;

є) оформлення побуту (залучення дітей до створення естетичної обстановки в школі, класі, квартирі). Людина з розвиненою художнім смаком може розрізняти натхненне і чудове від сірого і ремісничого у вигляді і жанрі мистецтва. Головним же показником рівня оціночних естетичних уявлень особистості залишається характер її естетичних ідеалів.

Естетичний ідеал як найважливіший критерій естетичної оцінки явищ дійсності і мистецтва, ніби вбирає у себе та інтегрує мільйони сприйняттів і мистецьких смаків людей, які належать до одного класу чи соціальному прошарку. Це насамперед категорія громадського, класового свідомості, але вона неспроможна існувати поза маси індивідуальних проявів.

Естетична культура включає в себе освоєння накопичених людством естетичних та мистецьких цінностей. Важливими показниками став ступінь участі людини у художній творчості. Причому йдеться щодо таланту, справжньому оволодінні елементами художньої форми, глибокому і оригінальному змісті або про майстерність, чи є в людини прагнення художніми засобами висловити свої естетичні враження, схильність до творчості.

Цей смак творчості прищеплюється з дитинства. Дитяча душа особливо відгукується на все прекрасне й досконале, і, природно, що школяреві, захоплюючомуся вивченням живопису, поезії чи жагучому театралу самому часто хочеться спробувати сили у цих видах мистецтва. Гуртки самодіяльності, студії живопису, літоб'єднання, народні театри, аматорські кіностудії, народні хори, численні вокально-инструментальные ансамблі сприяють поглибленню та розвитку цього бажання.