Тема: Київська держава за перших князів.

Мета: oхарактеризувати походження назви Русь, внутрішню та зовнішню політику перших київських князів, визначити хронологічну послідовність та особливості їх правління; розвивати вміння робити висновки і оцінювати діяльність історичних осіб; формувати навички самостійної роботи на уроці, виховувати почуття любові до минулого свого народу, розвинути навички уважного слухання.

Обладнання: карта, атласи, ілюстрації, відеододатки.

Тип уроку: урок засвоєння нових знаннь.

Хід уроку

І.Організація учнів до уроку

ІІ.Актуалізація опорних знань

1.Як називали слов'ян стародавні історики?
2.Які східнослов'янські додержавні утворення вам відомі?
3. Які східнослов»янські племена розселилися на теренах сучасної України? Робота з картою. Вкажіть на карті місця проживання східнослов’янських племен.
4. Як за легендою було засновано місто Київ?
5.Назвіть сусідів східних слов'ян.

ІІІ.Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми та мети уроку.

ІV.Засвоєння нових знань

1. Передумови утворення Давньоруської держави.

Розповідь учителя

2. Особливості державного будівництва в Східній Європі. Теорії походження Давньоруської держави. Походження термінів «Русь», «Руська земля».

Розповідь учителя

3.Перші київські володарі

Повідомлення учнів про Аскольда та Діра.

4. Повість «минулих літ» про князя Олега ..

Робота з історичним джерелом.

З „ Повісті минулих літ” Нестора – Літописця ми дізнаємося, що...

„ І прийшли до гір Київських, і узнав Олег, що княжать тут Аскольд і Дір. Сховав він одних воїнів, а інших залишив позаду, а сам пішов до гір, несучи дитину Ігоря. І підплив до Угорської гори, сховавши своїх воїнів, і послав доАскольда і Діра, кажучи їм: „ Ми купці, йдемо до греків, від Олега і княжича Ігоря. „Прийдіть до нас, до родичів своїх”. Коли ж Аскольд і Дір прийшли, всі сховані воїни вискочили з лодії, і сказав Олег Аскольду і Діру: „ Не князі ви і не князівського роду, але я князівського роду”, а коли винесли Ігоря, додав: „Ось він, син Рюрика”. І вбили Аскольда і Діра...

Той Олег почав ставити міста й встановив данину слов’янам і кривичам, і мері, поклав і для варягів давати данину від Новгорода...”

„І сів Олег, княжачи, в Києві, і сказав Олег: „Хай буде матірю містам руським.” І були у нього варяги, і словяни, і інші, які прозивалися руссю.

5. Повість «минулих літ» про князя Ігоря ..

Робота з історичним документом

„Повість минулих літ” повідомляє:

„ Повернувшись з походу на Візантію, Ігор вирушив збирати данину (полюддя) у землю древлян. Зібрав усе, що йому належало, але вирішив повернутися і поживитися ще. Почули древляни, що князь повертається, і вирішили: „Якщо внадиться вовк до овець, то виносить по одній усе стадо, коли не вб’ють його. Так і сей, якщо не вб’ємо його, то він усіх нас погубить.”

Робота з термінами та поняттями: полюддя, печеніги.

6.Походи проти Візантії

Перегляд відео-фрагменту

V.Узагальнення знань

1. Про кого йдеться в цих віршах
Його боялись й шанували
За силу і свої й чужі
І «віщим» князя називали
За те що мав все до душі. (Олег)

Жінку мав за оберега
У столиці панував,
Сином віщого Олега
Київ князя називав…
Князю ж все здавалось мало…
Розлютившись вороги
До дерев його прип'яли і
роздерли на шматки. (Ігор)

2. Встановити відповідність між датами і подіями та розкажіть про наслідки кожної з подій

Відповідність між датами та подіями

Дата	Подія
882	Вбивство князя Ігоря під час збору данини
907	Другий похід Олега на Візантію
911	Підступне вбивство Аскольда «віщим» Олегом
945	Найбільший похід Олега на Візантію

VІ.Підсумок уроку.

Завдання додому: & 3. Написати історичну картину-опис "Перші князі" 1)Аскольд; 2)Олег; 3)Ігор.

Додаток 1.

У кінці I тисячоліття н.е. на східному краю Європейського континенту утворилося Давньоруська держава. Вона відіграла видатну роль у формуванні вигляду середньовічної Європи в цілому, її політичної структури міжнародних зв'язків, її економічної еволюції, її культури.

Київська Русь була центром транзитних торговельних шляхів, що сполучали Західну і Центральну Європу з арабським Сходом і Візантією. Вона впливала в IX - XI ст. на становище Візантії, Хазарського каганату, Болгарських держав на Волзі і на Балканах, прикривала Центральну і Західну Європу від кочівників-печенігів і половців, своєю боротьбою з німецькими загарбниками надовго змінила співвідношення сил у Прибалтиці, Центральній та Північній Європі. Пов'язане торговельними відносинами майже зі всіма країнами Європи, Давньоруська держава мала дипломатичні контакти з Польщею, Чехією, Скандинавськими країнами, Візантією і навіть з більш віддаленими Францією, Англією, Італією. В Англії про Русь знали вже в Х ст., А в XIII ст. регулярно плавали в Новгород, відзначали його на географічних картах. Шлях на Русь був добре відомий у Німеччині та Франції, в папській курії, неодноразово надсилав туди свої місії. Що стосується скандинавських країн, прибалтійських народів, Польщі, Чехії та Угорщини, то для них Русь була добре знайомим сусідом.

Додаток 2

Походження терміна „Русь”

До цього дня питання про походження терміна «Русь» до кінця не з'ясовано.

Довгий час в історіографії існували дві точки зору з цього питання, пов'язані з орієнтацією або на зовнішнє (норманське), або на слов'янське його походження. Зокрема, в даний час зарубіжні історики Р. Пайпс і X. Девідсон дотримуються думки, що легендарний Рюрик був зі скандинавського племені «русь», і це зумовило назву його нових володінь. Хоча треба зазначити, що в Скандинавії такого племені не виявлено.

Історики-«антинорманісти» звертають увагу на те, що термін з'явився у візантійських джерелах задовго до появи варягів на Русі: поряд з термінами «склавени», «анти», «венеди» зустрічається і поняття «роси». Імператор Візантії Костянтин Багрянородний писав про «роси». Цей термін був виявлений також і в арабсько-перських джерелах.

Існує думка, що термін Русь південного походження, його пов'язують з назвою річки Рось, притоки Дніпра, в басейні якої жили поляни, племінний центр російського етносу. Однак деякі лінгвісти відкидають версію походження «Русі» від «Росі», оскільки, як вони доводять, в історичному розвитку російської мови не могло статися заміни букви «о» на «у». Але археологічні дані підтверджують існування в районі річки Рось слов'янської спільності.

В історичній літературі часто можна зустріти і версію, якої, зокрема, дотримується академік Б. Рибаков, про те, що Русь - це назва одного з слов'янських племен.

Цікаву гіпотезу висунув письменник В. Чівіліхін, який у романі-есе «Пам'ять» зазначав, що в праслов'янській мові річка позначалася поняттям «руса». Усі поселення стародавніх східних слов'ян розташовувалися уздовж річок, з якими був пов'язаний весь спосіб їх життя, що, природно, відбилося і у фольклорі, і в пантеоні божеств, і в назві місць. На думку письменника, «русами» в цьому контексті можуть називатися «живуть на річках», або «річковий народ».

У той же час гіпотеза, висунута в минулому столітті Д. Іловайским, про те, що Руссю в давні часи називалася річка Волга, не витримує ні філологічної, ні історичної перевірки.

При цьому частина мовознавців-істориків вважають, що термін «Русь» прийшов з Півночі. Вони припускають, що цей термін фінського або шведського походження, хоча дослідження в цьому напрямі поки що не дали скільки-небудь переконливих результатів.

Безплідні суперечки «норманістів» і «антинорманистов» наклали свій відбиток на вивчення питання про походження терміна «Русь», розглядаючи міркування аж ніяк не наукового характеру. Прагнення бачити в цьому понятті чистий славянизм цілком зрозуміло в вченому середовищі XVIII-XIX століть. Але в сучасну епоху припущення про те, що термін «Русь» є ніби-то з самого початку споконвічно слов'янським, мало прийнятно, бо немає жодного джерела, який містив би необхідний матеріал для підтвердження цієї гіпотези.