Дорогі випускники! Ось і настав цей радісний, веселий і водночас сумний день. Сьогодні ви прощаєтесь з рідною школою, затишними класними кімнатами, гомінкими шкільними коридорами, щирими друзями, із своїми мудрими наставниками.

Попереду – незвідана даль. Позаду – батьківський поріг, розквітла калина, протоптана стежка в шкільному дворі, незрадлива мамина усмішка зі сльозою на щоці. Знайти себе, вирости і вижити, бути завжди людиною – що є в світі святішого і дорожчого.

Сьогодні, перебуваючи на спільній дорозі, пам’ятайте, що вже взавтра перед вами постане відповідальний вибір, і кожен з вас повинен обрати власну стежину, можливо й нелегку. Тож зробіть цей вибір, мужньо і впевнено оберіть свою Долю і завжди пам’ятайте, що тільки сама людина є творцем власного щастя.

Тому хочеться їм щиро побажати:

Любі друзі! Що вам побажати

на порозі нового життя?..

Перш за все: цінуйте батька й матір,

не жалійте їм свого тепла.

Не робіть нікому зла і кривди,

за добро добром спішіть віддать.

Не чиніть ще зради Батьківщині:

на чужині щастя не зазнать.

Не забудьте мову калинову,

пам"ятайте мамині пісні.

Згадуйте хоч інколи про школу:

тут лишились роки золоті.

Не цурайтесь праці ніякої,

бо краса людини лиш в труді.

Дбайте про добробут України:

хай же стане щастя на землі.

Хай щастить вам завжди і в усьому.

Не зазнайте горя і біди.

Майте друзів вірних на дорозі,

з ними легше по житті іти.