Дорогі випускники! Ось і настав цей радісний, веселий і водночас сумний день. Сьогодні ви прощаєтесь з рідною школою, затишними класними кімнатами, гомінкими шкільними коридорами, щирими друзями, із своїми мудрими наставниками.
Попереду – незвідана даль. Позаду – батьківський поріг, розквітла калина, протоптана стежка в шкільному дворі, незрадлива мамина усмішка зі сльозою на щоці. Знайти себе, вирости і вижити, бути завжди людиною – що є в світі святішого і дорожчого.
Сьогодні, перебуваючи на спільній дорозі, пам’ятайте, що вже взавтра перед вами постане відповідальний вибір, і кожен з вас повинен обрати власну стежину, можливо й нелегку. Тож зробіть цей вибір, мужньо і впевнено оберіть свою Долю і завжди пам’ятайте, що тільки сама людина є творцем власного щастя.
Тому хочеться їм щиро побажати:
Любі друзі! Що вам побажати
на порозі нового життя?..
Перш за все: цінуйте батька й матір,
не жалійте їм свого тепла.
Не робіть нікому зла і кривди,
за добро добром спішіть віддать.
Не чиніть ще зради Батьківщині:
на чужині щастя не зазнать.
Не забудьте мову калинову,
пам"ятайте мамині пісні.
Згадуйте хоч інколи про школу:
тут лишились роки золоті.
Не цурайтесь праці ніякої,
бо краса людини лиш в труді.
Дбайте про добробут України:
хай же стане щастя на землі.
Хай щастить вам завжди і в усьому.
Не зазнайте горя і біди.
Майте друзів вірних на дорозі,
з ними легше по житті іти.
