Мета: аналізувати образи повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я», розвивати критичне мислення учнів на основі вчення В.О. Сухомлинського, висловлювати власну думку про прочитане, українську ментальність, національний характер, народну мораль і етику, виховувати учнів на основі норм загальнолюдської моралі.

Тип уроку: урок розвитку критичного мислення.

Методи і прийоми: літературний диктант, робота в групах, асоціативний ланцюжок, методика незакінченого речення , творча робота, повідомлення учнів.

Обладнання: текст твору, таблиці, 10 настанов В.О. Сухомлинського.

Хід уроку

Епіграф:

«Старість не може бути щастям.
Старість може бути спокоєм або бідою.
Спокоєм вона стає тоді, коли її поважають.
Бідою її роблять забуття і самотність»
(В.О. Сухомлинський)

1. Організаційний момент.

Забезпечення емоційної готовності до уроку учнів.

2. Актуалізація опорних знань і умінь учнів.

Літературний диктант

1. Через що сталася сварка між Кайдашами?
2. Утворіть логічну пару за зразком: Карпо і Мотря; Лаврін і … .
3. Хто провів до Києва Мелашку?
4. Хто виколов Кайдашисі око?
5. «Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи – все подихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір» - цими словами автор описує…
6. Кого охарактеризовано словами « На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне; а як гляне, то од її очей молоко кисне»?
7. Хто з жінок повісті найбільш лірична, спокійна?
8. Хто з героїв повісті вірив, що «Хто буде постить у ту п’ятницю, той не буде у воді потопати»?
9. Хто з героїв повісті любив повторювати вислів «проше вас»?
10. Хто з героїв повісті мріяв про «брикливу», з «перцем», «роботящу та проворну», «кусливу, як муха в Спасівку» жінку?
11. Хто загнав Кайдашиху в ставок?
12. Кому належить репліка «Не так шкода мені матері, як шкода чобіт»?
13. Про кого в повісті сказано «з нього буде добрий сіпака»?
14. Події в повіті відбуваються до скасування кріпосного права, чи в пореформений період?
15. Хто охарактеризований такими словами «В лиці, в очах було розлите щось гостре, палке, гаряче, було видно розум із завзяттям і трохи зі злістю»?

Перевірка домашнього завдання, учнівські повідомлення.

3. Оголошення теми і мети уроку.

4. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

Складання асоціативного ланцюжка до слова «сім’я»

(Повноцінною, вихованою, працелюбною, веселою, багатою, бідною, щасливою, дружньою, з дітьми.)

Якою є сім’я Кайдашів?
Назвіть членів сім’ї, представників старшого та молодшого покоління.
Чому в сім’ї Кайдашів постійні сварки?

Робота з епіграфом.

Проблема: «Що означає бути добрим сином, доброю дочкою?»

Аналіз твору, характеристика образів.

Робота в групах:

Перша група:

Характеристика Кайдашихи і Кайдаша:

1. Знайдіть в тексті портрет Омелька Кайдаша, зачитайте його. Що ви можете сказати про цю людину, судячи з її портрета? Які деталі вказують на тяжку долю героя? Які кольори переважають в описі? (Виснажений важкою працею вже немолодий чоловік, який перетерпів на своєму віку багато лиха. «Здорові загорілі жилеві руки, густі дрібні зморшки, сухорляве бліде лице»).
2. Назвіть риси вдачі Омелька Кайдаша.
3. Поясніть слова Омелька : «Був я колись Кайдаш, а тепер перевівся на маленького Кайдашa».
4. Як загинув Кайдаш? Як ви думаєте, що цим хотів показати письменник?
5. Портретна характеристика Марусі Кайдашихи, риси характеру та вдачі.
6. Чи схожі між собою образи Омелька та Марусі?
7. Які риси характеру старих Кайдашів висміює автор. Це риси властиві селянам від природи чи породжені соціальними умовами?

Висновок:

Маруся та Омелько Кайдаші мають типові риси українців і є яскравими індивідуальностями. Висміюючи Кайдаша та Кайдашиху, Іван Нечуй-Левицький доводив, що все це не властиве селянам від природи, а породжене несприятливими соціальними умовами.

Друга група:

Скласти порівняльну цитатну характеристику синів Карпа та Лавріна у вигляді таблиці за планом:

1. Зовнішність
2. Походження
3. Мовлення
4. Характер
5. Вчинки

Третя група:

Порівняльна характеристика невісток Мотрі та Мелашки. (У Мотрі «серце з перцем». Вона бриклива вольова, енергійна, роботяща, має гострий розум, не терпить понукань, може сама захистити себе і свою власність, не прощає образ. Мелашка: тиха, лагідна, покірна, роботяща, «з поетичною душею, з ласкавим серцем»). Чи схожі Мотря і Мелашка на своїх чоловіків? Як реагують невістки на свекрушині докори й понукання? Якими, на вашу думку, могли бути Мотря та Мелашка якби жили в наш час? (складання діаграм Венна).

Презентація роботи в групах, формулювання висновків.

Слово вчителя:

Усі персонажі «Кайдашевої сім’ї» - це «діти» України без прикрас і без спотворення, звичайні люди, що люблять і ненавидять, радіють і плачуть, лаються і миряться, роблять помилки. Автор виніс їхнє життя на наш роздум, щоб ми замислились над вічними проблемами стосунків із найближчими людьми й над такими моральними категоріями, як милосердність і жорстокість, щирість і лукавство, добро і зло.

В.О.Сухомлинський говорив, що рід людський складається з поколінь, а це велика мудрість нашого буття. Повага, шанування старших – це закон нашого життя, тому в етичному вихованні виробилося «Десять не можна», додержання яких вважається справою честі і гідності, порушення – ганьбою і моральним невіглаством. (Вчитель роздає учням «Десять не можна» В.О. Сухомлинського. Робота над змістом)

«Десять не можна»

1. Не можна ледарювати, коли старші працюють і не можуть дозволить собі відпочинку.
2. Не можна сміятись над старістю і над старими людьми – це велечезне блюзнірство.
3. Не можна заходити в суперечку з шанованими і дорослими людьми. Не гідно людської мудрості й розсудливості поспішно висловлювати сумнів щодо істинності, того, що радять старші.
4. Не можна виявляти незадоволення тим, що в тебе не має якоїсь речі, а у товариша є. Від своїх батьків ти не маєш права вимагати нічого.
5. Не можна допускати, щоб мати давала тобі те, чого вона не бере собі. Умій відмовитися від подарунка, якщо ти знаєш, що в цій речі мати відмовила собі.
6. Не можна робити того, що осуджують старші, ні на очах у них, ні десь на стороні; кожний свій вчинок розглядай з погляду старших.
7. Не можна залишати старшу рідну людину одинокою, особливо матір, якщо в неї нема нікого, крім тебе. Пам’ятай, що в житті людини настає такий період, коли ніякої іншої радості, крім радості людсткого спілкування, в неї не може бути.
8. Не можна збиратися в дорогу, не спитавши дозволу й поради у старших, не дочикавшися від них побажання щасливої дороги і не побожавши їм щасливо залишатися.
9. Не можна сідати до столу, не запросивши старшого. Люди придумали стіл не тільки для того, щоб ставити під нього ноги, а на стіл спиратися; за столом відбувається цікаве духовне спілкування людей. Якщо ти запросив старшого розділити з тобою трапезу, ти зробив йому велику приємність.
10. Не можна сидіти, коли стоїть доросла, особливо літня людина, тим більше жінка. Не чекай, поки з тобою привітається старший. Ти повинене перший привітати його, зустрівшись, а прощаючись, побажати доброго здоров’я.

У цих правилах етикету закладено глибоку внутрішню суть – повагу до людської гідності. Не вміючи поважати її, ти уподібнюєшся невігласу, який плює в прекрасні хвилі моря; море величезне в своїй величі і красі, і цим ти його не зневажиш, не принизиш, а тільки зганьбиш себе.

Відповідь на проблемне питання.

Робота над епіграфом уроку.

5. Узагальнення і систематизація вивченого.

Дати письмову відповідь на запитання:
Як уникнути конфлікту в сім’ї?

6. Домашнє завдання:

Побудувати модель власної ідеальної сім’ї.
Написати твір-фантазію на 1,5 -2 сторінки на тему: «Кайдашева сім’я: двадцять років по тому.»