Народе мій, чи станеш ти народом?
Кайдани чи з душі тобі спадуть,
І пам’ять про зв’язок з минулим родом,
І давня слава в серці оживуть?
Чи згине раб в тобі нарешті, а натомість,
За горами принижень і образ
Чи виросте твоя самосвідомість
І гордість без пустих, будючих фраз…

Уявлення про історичну долю свого народу, його історичні традиції є основою національної самосвідомості. В умовах формування державності почуття причетності до свого народу активізуються. Зростає інтерес до історичного минулого, до витоків національної культури. Саме це, на мою думку, зумовлює потребу в історико-культурних дослідженнях, у тому числі й побутової культури українського народу, зокрема, формування одягу Олександрівщини в контексті традиційного одягу українців.

Адже одяг відноситься до сфери побуту – тобто укладу повсякденного життя, поза виробничої сфери. Як і весь побут, одяг складається і змінюється під впливом матеріального виробництва, суспільних відносин, рівня культури, а також географічних умов.

Актуальність теми визначається винятковим значенням традиційного одягу для само ідентифікації українського народу. Як писав відомий український дослідник О. Воропай: « Під чужинець ким пануванням наш народ зберіг національний одяг – як символ, що його він проніс через всі віковічні страждання й утиски, які довелося зазнати від окупантів. У цьому факті збереження національного одягу, проявився здоровий народний інстинкт. Національний одяг, мова, віра, звичаї – все це надійний захист від національного занепаду».

Багато можна розповідати про народний одяг. Тому своє дослідження я розпочинаю з рідного краю, Олександрівщини, щоб відтворити епізоди побуту населення даного регіону, адже ми самі творимо звичаї, моду, культуру…

Із знання свого родоводу, історії рідного краю починається людина. Мамина сорочка-вишиванка, бабусин рушник, незамулена криниця, з якої пив воду мандрівник – все це родовідна пам’ять, наша історія. Я рада вітати всіх, хто любить нашу неньку Україну, хто гордий тим, що народився українцем, всіх, кому дорогі прадідівські традиції.

Повністю з проектною роботою Ви можете ознайомитися за посиланням, поданим нижче.