Враховуючи, що розвиток рухових властивостей є одним з найважливіших компонентів фізичного виховання школярів, на своїх уроках основну увагу спрямовую на вирішення цих завдань, цьому сприяє як позаурочна ( гурткова) робота так і повсякденна діяльність на уроках фізичного виховання.

Для розвитку рухових властивостей важливе значення мають правильний підбір і застосування підготовчих вправ. Для реалізації цього завдання підбираю такі вправи, які за своєю структурою близькі до дій, що розучуватимуться на уроці. Це рухи типу багатоскоків, біг з високим підніманням стегон та ін. У початкових класах найчастіше використовую метод поєднаного розвитку властивостей і навчання рухових навичок, а у старших класах намагаюсь надати урокам чіткої тренувальної спрямованості і сприяти підвищенню фізичної підготовленості школярів.

Якщо у залі немає достатньої кількості наборів гантель, гир, іншого потрібного обладнання, використовую комплекси вправ з власною вагою, які є досить ефективними: згинання і розгинання рук в упорі лежачи; підтягування; вправи з опорою; вправи з великою кількістю повторень при середньому і малому навантаженні. В молодших класах намагаюсь активно поєднувати навчання з ігровою діяльністю, тому застосовую рухливі ігри типу "Виштовхни із кола", "Бій півнів", "Сильніший і спритніший".

Фундамент здорової людини закладається в дитинстві, тому, дотримуюсь думки про те, що в учнів початкових класів не слід формувати окремі групи м'язів — їх потрібно розвивати гармонійно, для цього вправ з обтяженнями не використовую. У середніх класах кількість вправ з навантаженнями збільшується, вводяться лазіння по вертикальному канату, підтягування,обов'язково враховую необхідність диференційованого підходу до визначення інтенсивності і обсягу силових вправ для хлопців і дівчат.

Саме у цьому віці серед дітей виділяються лідери, які краще фізично підготовлені, відвідують спортивну школу, гуртки, секції. Виникає можливість застосовувати у залі кругове тренування, коли учні класу тренуються на 4—6 "станціях", це сприяє збільшенню моторної щільності уроків.

Самостійно контролюю роботу дітей на 1 — 2 "станціях", де виконуються найскладніші вправи, на інших — роботу учнів, дотримання правил техніки безпеки контролюють призначені старші груп з числа активістів, вони ж першими демонструють членам своєї групи виконання вправ, правильні прийоми роботи. У 5 , 7 класах з метою розвитку рухової активності використовую такі вправи, як стрибки на одній і двох ногах, стрибки із скакалкою, стрибки в довжину і висоту з розбігу, багатоскоки, метання набивних м'ячів, стрибки з поворотами на 90°, біг з високого старту, вправи з набивними м'ячами, багаторазові стрибки з максимальною висотою підскоку, присідання на одній і двох ногах з акцентом на швидкість, біг на короткі дистанції, метання м'ячів і фанати, рухливі ігри типу "М'яч гравцю", "Перестрілка м'ячем".

Рухове навантаження прораховується таким чином, щоб воно поступово зменшувалося під кінець уроку, але перерв більше ніж 1 —1,5 хв. не повинно бути. Витривалість — базова якість фізичної підготовленості, вона має величезне значення для працездатності організму.

З метою її підвищення залучаю бігові вправи, кроси, рухливі ігри. З метою контролю за фізичною підготовленістю у всіх класах весною і восени проводжу перевірку рівня розвитку основних рухових властивостей за допомогою таких випробувань, як біг на 30 м, стрибки у довжину з місця, біг протягом 6 хв., підтягування у висі та у висі лежачи, щоб мати змогу оцінити основні рухові властивості.

Результати роботи показали, що застосування таких підходів у роботі дають змогу до 75 — 80 % збільшити моторну щільність уроків, прискорюють формування швидкісно-силових можливостей дітей на 18 — 19 %.