Однією з найвагоміших ознак нації є мова. Завдяки рідній мові кожна людина ідентифікує себе – як українця, поляка, німця, англійця тощо... І кожна мова світу має свої особливості, які визначаються різними епітетами та порівняннями: солов’їна, мелодійна, лаконічна, точна... Є у кожній мові слова, що утверджують сакральні поняття: Бог, мати, батько, дочка, син. У багатьох мовах світу вони звучать подібно. І така єдність сакральних понять сприяє духовній єдності. Але, на жаль, у наш час глобалізації та інтеграції в мовлення вкорінюються інші, «інтернаціональні» слова, які спотворюють стосунки між людьми.

Такими словами є лихослів’я, особливо нецензурна лайка. Ці слова з’явилися у сім’ях та у школі. Особливо небезпечною стає ситуація для дітей – бо існує безліч негативних зразків для наслідування. Грубість і лайку сьогодні дитина може почути звідусіль. Лихословлять сусіди, власні друзі, друзі батьків, лихословлять однолітки і літні люди, лихословлять перехожі на вулиці. І почувши таку мову, діти починають вважати таке лихослів’я нормою. Ці негативні впливи змінюють у дитини образ реальності, і весь світ постає перед нею лихослівним. А щоб цей негатив далі не розповсюджувався, слід не заплющувати очей на реальні проблеми мовної поведінки у сім’ї та школі, а спробувати знайти шляхи поліпшення цієї поведінки. Тому, 1-2 листопада у 5 класі були проведені заняття-тренінги на тему: «Лихослів'ю – ні!».

Вправа «Емоційне дзеркало»

Учні по черзі відображають емоційний стан один одного та демонструють його. Відзначаються ті, яким найкраще це вдається. Вчитель просить учнів визначити, на що саме вони звернули увагу в поведінці та виразі обличчя іншого, що їм допомогло «вгадати» внутрішній стан.

Психологічний коментар. Вправа дозволяє виховати соціальну спостережливість, емпатію.

Учні зверталися по черзі один до одного, закінчуючи вислів «Привіт, я радий тебе бачити». Потрібно було сказати щось гарне, приємне, але обов'язково щиро, відверто.

Психологічний коментар. Таким чином учні розвивають емпатію, вміння виявляти позитивні почуття до інших, вчаться приймати знаки уваги.

ЗАНЯТТЯ

Елементи незгоди, навіть насилля (критики, суперечки, гніву, образи) у житті неминучі. Жодного разу не висловити своєї образи, не вилаятись — практично неможливо. Але і в такому стані слід пам'ятати про гідність і недоторканість особистості, а отже, про заборону на лайку. Слід пам'ятати, що в житті трапляються ситуації, коли чиїсь погляди, думки, життєві позиції не збігаються. Тоді слід спробувати поставити себе на місце іншого, не забувати про гумор і жарт, але не насміхатись, не зловживати іронією (Ф. Ніцше порівнював іронічну людину з собакою, яка кусає і одночасно махає хвостом), тобто поводитись, як культурна людина. А як бути, якщо співрозмовник агресивний? Для такого випадку існують ефективні способи взаємодії. Агресивному співрозмовнику слід дати виговоритись, при цьому варто підтримувати постійний контакт очей, не переривати його, не давати порад, підбивати підсумок тому, що почули, робити рефлексивні зауваження, показуючи, що ви розумієте його стан. Якщо агресивний співрозмовник відчує, що до його потреб ставляться з повагою і не відповідають агресією на агресію, то стане менш войовничим і запальним.

Психологічний коментар. Матеріал бесіди підкреслює, що в емоційно напруженій ситуації культурна людина не лихословить. Практичні поради щодо взаємодії з агресивним співрозмовником розвивають психологічну уяву учнів і сприяють розвиткові вміння моделювати схожі ситуації.

Вправа «Спілкування з агресивним співрозмовником»

Учасники діляться на пари. Один — агресивний співрозмовник, який висуває претензії, звинувачує свого партнера, ображає: «Ти завжди запізнюєшся. Ніколи на тебе не можна покластися. Незібраний, телепень». Другий має розмовляти з ним так, щоб не перейти межі дозволеного і нейтралізувати агресивного співрозмовника. Йому забороняється пояснювати, виправдовуватись або також звинувачувати. Завдання другого учня — відповісти так, щоб з'ясувати причину агресивної позиції іншої людини.

Психологічний коментар. Вправа вчить виявляти емоційну стійкість, не піддаватись на провокації іншого, розвиває вміння використовувати емпатійне слухання і взаємодію.

Вправа «Контраст» (засіб емоційної саморегуляції)

Вчитель. Сядьте зручно, стисніть праву руку в кулак (максимально сильно). Тримайте міцно стиснуту руку близько 12 секунд. Розслабтеся та із заплющеними очима прислухайтесь до відчуття знятого напруження (це може бути тепло, жар, пульсація, набухання тощо). Те ж повторіть лівою рукою, потім чергуйте напруження і розслаблення двома руками одночасно. (Руки мають тремтіти від напруження. Пауза — 10 секунд.) Як засіб саморегуляції можна використовувати інші схожі вправи.

Психологічний коментар. Учні навчаються швидко знімати напруження, роздратування, знижувати агресивність, мобілізуватись у ситуації розгубленості, сильного хвилювання.

Бесіда «Лихословлю, бо це «круто»!»

Учням було запропоновано порівняльні характеристики «крутої» і сильної особистостей.

1. Сильна особистість — це людина, яка вміє опанувати себе, а не інших; вміє приймати рішення сама, а не робить це за інших; сильна зріла особистість спочатку збирає факти, а потім приймає рішення, і тому є відкритою для спілкування.
2. «Круті» часто стикаються з опором і агресією щодо себе, бо люди не хочуть, щоб їх хтось контролював; незріла особистість спочатку приймає рішення, а потім підганяє під нього факт, і тому часто є підозрілою.
3. Сильну особистість люблять, а «крутого» — бояться.
4. Під час суперечки сильна особистість не обмежує прав інших, а «крутий» відстоює позицію «Я правий, ти — ні», яка часто-густо супроводжується образливими словами. Щоб стати сильною особистістю, слід навчитись уникати негативних оцінних суджень — «придурок», «ідіот» тощо. Ці слова викликають «лихі» думки, спричиняють роздратування і гнів. Такий стан провокує грубу лайку. «Лихі» слова, незалежно від того, вимовляються вони вголос чи мовчки, мають такі особливості:

• драматизують ситуацію — вона стає «жахливою» і «катастрофічною»;
• за допомогою цих слів ви стверджуєте, що «нічого не можна виправити» і не шукаєте виходу із ситуації;
• у цих словах неодмінно згадується те, що хтось перед вами у чомусь завинив; думка фіксується на вимогах, які висуваються до інших, — «ти повинен», «я вимагаю», «ніхто не має права».

Щоб побороти «лихі» слова, потрібно вміти переключатися на «хвилю поміркованості». Прикладом тут може бути така позиція: «Зріла людина світ бачить реалістично. Варто пам'ятати про те, що люди не можуть бути бездоганними і мають право на помилки, що ніхто з людей (навіть батьки) не прийшов у цей світ для того, щоб задовольняти мої вимоги й очікування».

Аби вміти побороти свій гнів і попередити вживання лихослів’я, ми виконаємо завдання з використанням цієї схеми:

• у чернетці наведіть ситуації, що провокують лихослів'я;
• визначте мету вживання лайки (встановлення контролю над іншими; уникнення когось або чогось; помста; перемога в суперечці; захист своїх прав);
• запишіть свої «лихі» слова;
• запропонуйте альтернативу у вигляді «поміркованих» думок;
• спробуйте відчути, які нові почуття з'явились у вас тепер.

Для того, щоб не користуватись у скрутних ситуаціях інвективною лексикою, людина повинна вміти: упевнено попросити, твердо і впевнено вимагати, адекватно відповідати на справедливу і несправедливу критику, не дозволяти маніпулювати собою, твердо відмовити.

Психологічний коментар. Бесіда дозволяє зняти знак рівності між поняттями «крутий» і «сильний», розкриває особливості «лихих» слів, а запропонована схема — розвиває уяву та вміння моделювати відповідні до теми ситуації.

Гра-змагання «Хто швидше скаже комплімент»

Вибирають 2—3 пари учасників. Кожен із пари стає навпроти одне одного на відстані приблизно 5—7 м і по черзі говорить іншому комплімент. Повторюватися не можна. Одне слово — 1 крок. Перемагає та пара учасників, яка швидше за інших зустрінеться одне з одним. У результаті гри виявилося, що учні не дуже вміють «дарувати» одне одному компліменти. Останні кроки давалися дуже важко. Особливо безпорадними були хлопці. Набір використаних слів був одноманітним: «котик», «зайчик», «лапуся», «сонечко», «розумник», «красунчик», «золотко». Гра пришвидшилась, коли ми дещо змінили завдання. Учням було запропоновано говорити про себе образливі слова. Швидкість, з якою вони «підбігли» одне до одного, викликала у класі сміх.

Психологічний коментар. Гра наочно ілюструє учням те, наскільки добре вони вміють ображати одне одного і не вміють говорити приємних слів.

На закінчення проводиться анкетування (чи обгово¬рення):

1. Про що нове ви дізналися сьогодні?
2. Чи корисна була сьогоднішня розмова?
3. Які висновки ви зробили?

Класний керівник. Біблійна мудрість говорить: « Якщо тебе переслідують невдачі, наведи лад у своїй голові». Порядок у думках приведе до порядку в словах, а добре слово очистить тіло від хвороб і шкідливих звичок. А здорові люди — це здоровий народ, процвітаюча країна.