Нові історичні повороти спричиняють нові ідеї, цінності і нові освітні реформи, що припускають формування моделі «нової людини».

Сьогодення вимагає при формуванні здібностей у школярів робити акцент на розвиток їхніх творчих умінь, самоосвіту, самоконтроль.

Найбільш ефективними є підходи, які направлені на те, щоб залучити учнів у активне спільне навчання. На уроках історії результативною є робота в парах. За такої форми роботи в учнів зявляється і потреба і бажання ставити запитання і шукати відповіді. Це робота в атласах, коли учні досліджують той чи інший історичний об'єкт або назву, працюють з поняттями та термінами історичного словника.

Запозичивши у своїх колег, вчителів іноземної мови, таку форму роботи, як діалог, опрацювала її у сьомому класі при вивчення теми «Скіфи. Сармати. Кіммерійці.» випробувала цю форму роботи з десятикласниками при вивченні питань культури,як з історії України так і з всесвітньої історії.

Брати на себе відповідальність за добір матеріалів та наочність, відстоювати свої думки, розвивати впевненість у собі працювати та слухати один одного дає можливість групова робота.

Метод роботи в групах є особливо ефективним при проведенні у старших класах семінарських занять з випереджальним завданням для груп учнів.

На мою думку учні повинні відчувати епоху, яку вивчають, а тому для цього я даю їм завдання творчого характеру: "Tвір-мініатюра "Подорож на гору Олімп"" (6клас), для семикласників це твір з історії України «На гостинах у трипільців», учні 8 класу здійснюють уявну подорож на Запорізьку Січ.

Для учнів старших класів великий творчий потенціал дає написання історичних портретів, адже це не лише біографічні дані людини, а це і характеристика особистих якостей,що сприяє досягненню поставленої мети, підсумки політичної діяльності, і, що дуже важливо, власна оцінка особи.

Вважаю, що мета історії як навчального предмета полягає в наданні допомоги учням у їх інтелектуальному і соціальному розвитку.

А інтелектуальний розвиток особистості, як мета начання історії, передбачає, передусім, розвиток в учнів історичного мислення – основи їх історичної свідомості.