Високий внесок у розвитку теорії й практики виховання учнівської молоді в позакласній і позашкільній діяльності вніс видатний український педагог В. Сухомлинський. У його працях простежуються майбутнє школи, системи народної освіти, процес соціалізації особистості і забезпечення впливу на неї всіх суспільних відносин-виробничих, ідеологічних, правових, моральних, сімейних, тощо.

Сухомлинський був глибоко переконаний, що можливість для всебічного розвитку школярів у позакласні години дуже широкі, а здібності й нахили дітей - багатогранні. Треба тільки знати і уміти відкривати їхні таланти й розвивати їх. Він вважав ще необхідними умовами правильної організації вільного часу школярів є чітка організація всієї системи та структури виховної діяльності з учнями в позашкільному середовищі, за місцем проживання; різноманітності методів і форм виховної роботи, вивчення інтересів дітей; практична спрямованість занять; зацікавленість дітей учителів у цій роботі; створення у школі, за місцем проживання, умов, що впливають на розвиток у дітей умінь та навичок самостійної організації свого дозвілля тощо"...

" У кожного учня - підкреслив В.Сухомлинський, - є задатки якихось здібностей. Ці задатки як порох і щоб їх запалити, потрібна іскра".Організація позаурочної діяльності у відповідності з виховною метою - це суспільно-корисна і пізнавальна спрямованість всіх видів діяльності. Всі позаурочні справи, заняття учнів повинні бути корисним і потрібним для себе, для дому, для школи, формувати свідомість і поведінку особистості.

Для реалізації цієї мети на базі Олександрівської ДЮСШ створений гурток баскетболу. Очолюю гурток вже протягом 6 років. Вважаю, що саме гурткова робота дає можливість дитині реалізувати і розвивати свої природні здібності, а саме: формує вправність, швидкість, точність, витривалість, підтримує здоровий спосіб життя.

Адже, баскетбол — це своєрідна комплексна гімнастика. В ході її діти не лише вчаться кидати та ловити м'яч, закидати його в корзину, метати на дальність і ціль, а й вправляються у ходьбі, бігові, стрибках. У них формуються швидкість рухів, стрибучість, м'язова сила. Ловлячи та кидаючи м'яча, дитина діє обома руками. Це сприяє гармонійному розвиткові центральної нервової системи й усього організму, а також удосконаленню дрібної моторики; збільшує рухливість суглобів пальців та п'ясті. Водночас гра в баскетбол потребує відповідної розумової роботи: аналізу ситуації, прийняття рішення, передбачення можливих дій суперника. А колективний характер гри створює сприятливі передумови для виховання морально-вольових якостей дитини.

Метою гуртка є формування фізично - та психічно - здорової особистості, зміцнення здоров’я засобами ознайомлення з елементами спортивної гри в баскетбол. Як керівник гуртка ставлю перед собою наступні завдання:

• Створення умов для фізичного розвитку учнів та виховання потреби в здоровому способі життя, підтримці фізичної форми.
• Формувати знання дітей про спортивні ігри, зокрема баскетбол, основні засади та елементи цієї спортивної гри.
• Розвивати фізичні якості дитини: швидкість, силу, спритність, витривалість, сконцентрованість, здатність до швидкість переключення та стійкість уваги.
• Виховувати свідоме ставлення до гри, вміння грати колективно, підпорядковувати свої бажання інтересам команди.
• Формування прагнення до здорового способу життя, зміцнення здоров’я дітей.

Насамкінець, хочу сказати, що переконаний в тому, що навчання не може існувати без гарно організованої позакласної роботи, і тільки в комплексному поєднання ми можемо отримати гарні результати. Однак, і сам вчитель не може зупинятись на місці, тому постійно підвищую власну педагогічну майстерність, беру участь в різних змаганнях районного та обласного рівнів. Переконаний, лише вимогливий до себе вчитель, що постійно прагне нових звершень, спроможний виховати учня, що стане переможцем!